Ера директорів-менеджерів: з 1 вересня в українських школах стартує радикальна реформа системи управління закладами освіти

Чому стара модель шкільного керівництва вичерпала себе?

Десятиліттями українські директори шкіл перебували під тиском подвійного, а іноді й потрійного навантаження. Вони мали бути одночасно ідейними лідерами педагогічного колективу, експертами з методики викладання, професійними завгоспами, які знають усе про ремонт даху та закупівлю вугілля, а також фінансовими аудиторами. Як результат — на якісний розвиток освітнього процесу та стратегічне планування у керівників просто не залишалося часу.

Дослідження якості освіти, проведені у першій половині 2026 року, показали, що понад 70% свого робочого часу директор середньостатистичної української школи витрачає на паперову рутину, вирішення господарських питань та комунікацію з органами місцевого самоврядування щодо господарських потреб. Нова реформа покликана раз і назавжди змінити цей баланс на користь розвитку дитини та вчителя.

Два крила управління: Академічний та Адміністративний директори

Головна революційна зміна реформи «Ефективне управління» — це розділення обов’язків у керівництві великих та середніх шкіл (де навчається понад 150 учнів). З 1 вересня 2026 року вводиться двовекторна модель управління:

• Академічний директор (директор з розвитку навчання): відповідає виключно за якість освіти, розробку та впровадження освітніх програм, професійний розвиток педагогів, роботу з учнями та батьками. Це лідер думок, який дбає про те, щоб школа давала сучасні знання.
• Виконавчий директор (адміністративно-фінансовий менеджер): бере на себе всі фінансові питання, закупівлі, комунальне обслуговування будівлі, юридичний супровід, організацію харчування, логістику та взаємодію з підрядниками. Це професійний управлінець із досвідом у сфері адміністрування чи бізнесу.

Для невеликих сільських шкіл передбачена спрощена модель, де господарські та фінансові питання передаються на аутсорс новоствореним Центрам обслуговування закладів освіти при територіальних громадах. Це звільнить сільських керівників від необхідності самостійно шукати постачальників палива чи ремонтувати шкільні автобуси.

Підготовка нового покоління управлінців: відбір та навчання

Для реалізації цієї реформи Міністерство освіти і науки у партнерстві з провідними українськими бізнес-школами (зокрема, Києво-Могилянською бізнес-школою та LvBS) розробило спеціальну річну програму підготовки — «MBA в освіті» (Master of School Administration).

Протягом літа 2026 року перші 500 кандидатів на посади виконавчих директорів пройшли інтенсивне навчання, що включало модулі з:

1. Стратегічного та фінансового менеджменту в державному секторі.
2. Фандрейзингу, залучення інвестицій та написання грантових заявок для розвитку школи.
3. Кризових комунікацій та управління ризиками.
4. Організації безпечного та енергоефективного простору.

Важливо, що взяти участь у конкурсі на посади виконавчих директорів шкіл могли фахівці з-поза меж системи освіти — колишні менеджери середньої ланки з бізнесу, управителі проєктів та ветерани війни, які пройшли відповідну перекваліфікацію. Це дозволить залучити в систему освіти свіжу кров та нові підходи до управління ресурсами.

KPI для шкільних менеджерів: як оцінюватимуть роботу?

Робота нових управлінців оцінюватиметься за чіткими ключовими показниками ефективності (KPI). Для виконавчого директора це будуть:

• Ефективність використання бюджетних коштів та відсутність нецільових витрат.
• Обсяг залучених позабюджетних коштів (донорські гранти, спонсорська допомога, участь у міжнародних проєктах).
• Стан матеріально-технічної бази школи та швидкість ліквідації аварійних ситуацій.

Для академічного директора головними орієнтирами стануть динаміка навчальних досягнень учнів, рівень задоволеності батьків освітнім процесом та рівень професійного вигорання вчителів (який вимірюватиметься анонімним щорічним анкетуванням).

Перспективи та очікувані результати

Реформа стартує в пілотному режимі у 150 відібраних громадах в усіх безпечних регіонах України. Повний перехід усіх шкіл країни на нову модель управління планується завершити до 2029 року.

За прогнозами уряду, впровадження професійного менеджменту дозволить школам економити до 20% бюджетних коштів завдяки оптимізації закупівель та впровадженню енергоефективних рішень, а також залучити мільйони гривень додаткових інвестицій від міжнародних фондів безпосередньо на рахунки навчальних закладів. Головне ж — вчителі нарешті зможуть повернутися до своєї першочергової місії: вчити та надихати дітей, не відволікаючись на написання нескінченних господарських звітів.