Епоха вибору: МОН затвердило 150 пілотних ліцеїв для старту профільної реформи НУШ

Українська середня освіта вступає у фазу наймасштабніших трансформацій за часи незалежності. Перехід на трирічну профільну школу (10–12 класи) у межах концепції «Нова українська школа» (НУШ) переходить із теорії у площину практичного тестування. Оприлюднений сьогодні список зі 150 пілотних академічних та професійних ліцеїв з усіх областей країни розпочне роботу вже за кілька тижнів. Це рішення визначає вектор розвитку середньої освіти на десятиліття вперед і дає старт практичному експерименту, результати якого змінять майбутнє мільйонів українських дітей.

Нова філософія: кінець епохи «всього потроху»

Головне завдання профільної школи — дозволити учням старших класів зосередитися на дисциплінах, які відповідають їхнім здібностям, інтересам та майбутнім кар'єрним планам. Замість вивчення майже двох десятків обов’язкових предметів, школярі отримають гнучку систему, де навчальний час ділитиметься на три важливі складові:

• Обов'язкове ядро (інваріантна частина): базові предмети, необхідні для загального розвитку та соціалізації (українська мова, історія України, математика, іноземна мова, громадянська освіта та фізична культура).
• Профільний блок: дисципліни, які учень обирає для поглибленого вивчення відповідно до обраного напрямку (природничий, гуманітарний, технологічний, суспільно-гуманітарний чи математичний).
• Вибіркові курси: предмети, що розширюють світогляд або допомагають у профорієнтації (фінансова грамотність, критичне мислення, робототехніка, основи бізнесу, креативне письмо тощо).

Завдяки такому підходу учні зможуть суттєво зменшити загальне щоденне академічне навантаження, глибше засвоїти профільні предмети та якісніше підготуватися до складання Національного мультипредметного тесту (НМТ) без залучення дорогих репетиторів.

Як проходив відбір ліцеїв та географія пілоту

Конкурсний відбір ліцеїв тривав понад пів року. За даними МОН, міністерство отримало сотні заявок від громад. Головними критеріями стали готовність педагогічного колективу до впровадження інноваційних методик навчання, наявність якісної матеріальної бази (сучасних кабінетів, швидкісного інтернету, комп'ютерних класів) та обов'язкова наявність повністю обладнаного безпечного укриття великої місткості. До фінального списку увійшли заклади з усіх безпечних регіонів країни: від великих обласних центрів до невеликих опорних шкіл у територіальних громадах.

Усі відібрані пілотні заклади розділили на два типи:

1. Академічні ліцеї: орієнтовані на глибоку теоретичну підготовку та подальший вступ до закладів вищої освіти. Тут акцент робиться на науковому підході та дослідницькій діяльності.
2. Професійні ліцеї та коледжі: де учні паралельно із здобуттям повної загальної середньої освіти опановуватимуть практичну спеціальність, що дозволить їм швидко вийти на ринок праці або продовжити навчання за скороченими програмами.

Цифрова підтримка: запуск платформи «Профільний ліцей»

Однією з головних технічних новинок цього навчального року стане інтеграція спеціальної державної цифрової платформи «Профільний ліцей». За допомогою цього інструменту кожен десятикласник зможе в онлайн-режимі пройти унікальний профорієнтаційний тест із використанням технологій штучного інтелекту. Алгоритми допоможуть визначити сильні сторони підлітка та його схильності до певних наук.

Після тестування система запропонує оптимальні варіанти профілів та допоможе крок за кроком сформувати індивідуальний навчальний план, узгодивши його з реальними можливостями та кадровим ресурсом конкретного ліцею. Платформа також слугуватиме цифровим портфоліо учня — сюди заноситимуться не лише оцінки, а й інформація про участь у проектах, олімпіадах, дебатах чи волонтерській діяльності, що матиме вагоме значення під час майбутнього вступу до університетів.

Фінансування та підготовка вчителів

Для запуску реформи уряд виділив цільову субвенцію, яка допомогла модернізувати матеріально-технічну базу відібраних 150 ліцеїв. Заклади отримали кошти на закупівлю сучасного обладнання для STEAM-лабораторій, цифрових мікроскопів, 3D-принтерів та інтерактивних панелей. Крім того, протягом весни та літа 2026 року понад 3000 педагогів пройшли інтенсивні курси підвищення кваліфікації. Вчителів вчили працювати за інтегрованими програмами, оцінювати учнів за новими критеріями та виконувати роль кар'єрних радників (тьюторів), які допомагатимуть підліткам орієнтуватися у світі професій.

Очікування та виклики реформи

Освітні експерти одностайні: пілотування — це критично важливий етап, який дозволить виявити та виправити всі слабкі місця реформи до її повного, масового впровадження у всіх школах України у вересні 2027 року. Серед основних викликів фахівці виділяють транспортну логістику (організацію підвезення учнів у сільській місцевості до опорних ліцеїв) та потребу в адаптації батьків до нової філософії вибору предметів.

Багато батьків досі побоюються, що рання спеціалізація обмежить дитину у майбутньому. Проте розробники реформи запевняють: індивідуальна траєкторія є гнучкою, і учень матиме можливість змінити профіль протягом першого року навчання, якщо зрозуміє, що зробив помилковий вибір. Запуск пілоту є безальтернативним та рішучим кроком до побудови сучасної, людиноцентричної європейської школи в Україні, яка готує дітей до реального життя, а не до формального складання іспитів.