Енергонезалежність та сучасні технології: МОН оголосило про завершення першого етапу створення 1500 інноваційних STEM-хабів у школах України

Масштабне оновлення освітньої інфраструктури: підсумки осені 2026 року

23 жовтня 2026 року стало знаковою датою для української шкільної системи. На спеціальному брифінгу представники МОН разом із фондами-донорами презентували результати двох років інтенсивної роботи з розбудови сучасного та захищеного освітнього середовища. Проєкт «STEM-освіта без меж», який стартував як відповідь на безпекові та інфраструктурні виклики, переріс у наймасштабнішу технічну переоснастку закладів освіти за останні десятиліття.

Головний акцент зроблено на поєднанні трьох критично важливих компонентів: безперервності навчання, технологічності та безпеки. Кожен із 1500 створених хабів — це не просто кабінет із комп'ютерами, а повноцінна екосистема для наукових досліджень, робототехніки, моделювання та вивчення природничих дисциплін.

Технічне оснащення та автономність: як влаштовані нові STEM-хаби

Новостворені освітні простори розроблені за єдиним високим стандартом. Враховуючи досвід минулих років, особливу увагу приділено енергетичній незалежності та безперебійному зв'язку.

Кожен STEM-хаб містить наступне обладнання та рішення:

• Автономні системи живлення: промислові накопичувачі енергії та сонячні панелі, що забезпечують мінімум 12 годин повноцінної роботи всього обладнання кабінету.
• Лабораторні комплекси: сучасне обладнання для фізичних, хімічних та біологічних експериментів, включаючи цифрові вимірювальні комплекси.
• Цифрове виробництво: 3D-принтери, сканери, базові верстати з ЧПК для занять з робототехніки та конструювання.
• VR/AR-технології: шоломи доповненої та віртуальної реальності з інтегрованим інтерактивним софтом для візуалізації складних наукових процесів.
• Супутниковий зв'язок: гарантований високошвидкісний доступ до мережі Інтернет у кожному навчальному закладі.

Безпека як пріоритет: інтеграція з укриттями

Унікальною особливістю проєкту 2026 року стала двокомпонентна структура хабів. Частина обладнання є мобільною, а в критичних зонах передбачено дублюючі підземні STEM-локації в облаштованих протирадіаційних укриттях. Це дозволяє не переривати практичні та лабораторні роботи навіть під час повітряних тривог.

«Наше головне завдання — зробити так, щоб український школяр не втрачав ані хвилини навчального часу і мав доступ до обладнання того ж рівня, що й його однолітки в Токіо, Берліні чи Лондоні. Створення 1500 STEM-хабів — це інвестиція в майбутніх інженерів, науковців та IT-фахівців, які відбудовуватимуть та розвиватимуть Україну», — зазначили в МОН під час презентації.

Кваліфікований кадровий потенціал: підвищення кваліфікації вчителів

Обладнання — це лише частина успіху. Паралельно з постачанням техніки Міністерство освіти і науки України реалізувало масштабну програму підвищення кваліфікації для педагогів. Понад 14 000 учителів фізики, хімії, біології, математики та інформатики пройшли спеціалізований практичний курс із використання новітніх STEM-методик.

Навчання вчителів охоплювало такі напрями:

• Міждисциплінарне викладання (STEM-підхід) та проєктне навчання;
• Робота з цифровими лабораторними комплексами та 3D-моделюванням;
• Психоемоційна підтримка учнів під час виконання командних проектів;
• Використання хмарних сервісів для дистанційного супроводу лабораторних робіт.

Справедливий розподіл та підтримка деокупованих територій

Особливу увагу при розподілі обладнання було приділено закладам освіти у прифронтових областях, деокупованих громадах та опорним школам у сільській місцевості. Близько 40% від усіх створених хабів розгорнуто саме в регіонах, які зазнали найбільшого впливу безпекових чинників. Це дало змогу повернути тисячам дітей можливість повноцінного очного та змішаного навчання з практичним ухилом.

Перспективи розвитку на 2027 рік

Завершення першого етапу проєкту «STEM-освіта без меж» у жовтні 2026 року стає фундаментом для наступного кроку. У планах МОН на 2027 рік — поширення цієї практики на заклади професійно-технічної освіти та коледжі, а також створення міжшкільних ресурсних центрів у громадах, де відновлення окремих шкільних будівель все ще триває.

Сьогоднішня подія доводить: українська освіта не просто адаптується до складних умов, а системно змінюється, орієнтуючись на найвищі світові стандарти та забезпечуючи кожній дитині можливість реалізувати свій науковий та творчий потенціал.