Цифрова трансформація STEM: З 1 листопада в Україні запрацює Національна мережа віртуальних наукових лабораторій «STEM-Horizon 2026»

Відповідь на виклики сучасності: Чому практична наука стає віртуальною

Тривалий період змішаного та дистанційного навчання, а також безпекові обмеження суттєво ускладнили проведення повноцінних практичних і лабораторних робіт у більшості українських шкіл. Згідно з дослідженнями освітніх аналітиків, саме природничо-математичний напрямок зазнав найбільших втрат у контексті формування практичних навичок у здобувачів освіти. Запуск платформи «STEM-Horizon 2026» є прямою відповіддю на цей виклик, перетворюючи звичайний планшет чи комп'ютер здобувача освіти на повноцінний дослідницький центр.

Як зазначили в МОН під час підсумкового брифінгу 30 жовтня, платформа розроблялася протягом двох років із залученням українських IT-фахівців, провідних науковців Національної академії наук України та міжнародних партнерів з Європейського Союзу та США. Основна мета — не замінити класичні шкільні лабораторії там, де вони безпечно функціонують, а розширити їхні можливості та надати якісний доступ дітям у громадах із дистанційною формою навчання.

Ключові можливості платформи «STEM-Horizon 2026»

Проєкт охоплює чотири основні блоки, адаптовані під навчальні програми 5–11 класів, а також заклади фахової передвищої освіти:

• Віртуальні симуляції хімічних та фізичних процесів: Учні можуть проводити експерименти з високонебезпечними речовинами, вивчати квантову фізику, термодинаміку та реактивну динаміку в безпечному віртуальному середовищі без ризику для життя та здоров'я.
• Інтерактивна біологія та екологія: Можливість досліджувати клітинні структури на молекулярному рівні, проводити віртуальні ДНК-тести, досліджувати екосистеми в 3D-форматі та моделювати кліматичні зміни.
• Інженерія та робототехніка: Вбудоване середовище для проєктування мікросхем, програмного моделювання робототехнічних систем та підготовки 3D-моделей для подальшого друку.
• AI-помічник дослідника: Інтегрований інтелектуальний модуль, який допомагає учневі зрозуміти помилки під час виконання досліду, ставить навідні запитання та пропонує додаткові матеріали для поглибленого вивчення.

Безбар'єрність, адаптивність та технічні вимоги

Одним із найважливіших аспектів розробки платформи стала її доступність. Платформа повністю оптимізована для роботи на пристроях із низькою продуктивністю та адаптована для повільного інтернет-з'єднання. Крім того, застосунок підтримує офлайн-режим: учитель або учень можуть заздалегідь завантажити необхідні лабораторні модулі та працювати з ними без постійного підключення до мережі.

Окрему увагу приділено інклюзивності. «STEM-Horizon 2026» відповідає міжнародним стандартам доступності WCAG 2.1 Level AA. Платформа містить спеціальні режими для дітей з порушеннями зору, слуху, а також розладами аутистичного спектра, включаючи голосове супроводження, екранні диктори, адаптивну контрастність та можливість керування за допомогою альтернативних пристроїв введення.

Підготовка педагогів та інтеграція в навчальний процес

Масштабний запуск інновації вимагав відповідної підготовки педагогічного складу. Протягом вересня-жовтня 2026 року понад 45 тисяч учителів фізики, хімії, біології та інформатики пройшли спеціалізований онлайн-інтенсив із методології викладання STEM-дисциплін за допомогою віртуальних симуляцій.

«Ми не просто даємо шкільній освіті новий цифровий інструмент. Ми змінюємо парадигму сприйняття науки серед молоді. Фізика та хімія перестають бути сухими формулами підручника — вони стають інтерактивним простором для творчості, пошуку та наукових відкриттів. Це наш внесок у формування майбутнього інженерного та наукового потенціалу України», — підкреслили під час пресконференції в МОН.

Перспективи та міжнародне співробітництво

Уже з другого семестру 2026/2027 навчального року плануються перші національні онлайн-олімпіади на базі «STEM-Horizon 2026». Переможці отримають можливість стажування у віртуальних лабораторіях провідних європейських університетів-партнерів, таких як Кембридж, ETH Zurich та Мюнхенський технічний університет.

Фінансування проєкту здійснюється за рахунок грантових коштів міжнародних донорів та підтримки глобальних технологічних корпорацій, що дозволило зберегти бюджетні кошти для відбудови фізичної інфраструктури шкіл у постраждалих регіонах. Запуск платформи «STEM-Horizon 2026» стає важливим кроком на шляху до повної синхронізації української шкільної освіти з європейським дослідницьким простором ERA (European Research Area).