Англійська як друга мова навчання: МОН затвердило фінальний список шкіл та предметів для білінгвального старту з вересня 2026 року

Нова філософія освіти: від вивчення мови до навчання мовою

Затвердження Міністерством освіти і науки України переліку шкіл для білінгвального навчання є кульмінацією дворічної підготовчої роботи, яка розпочалася після ухвалення базового закону про англійську мову. Україна впевнено відходить від застарілих методик вивчення іноземної мови як абстрактного набору граматичних правил. Відтепер англійська стає дієвим інструментом пізнання світу, а не просто окремим уроком у розкладі.

Суть білінгвального підходу (CLIL — Content and Language Integrated Learning, або предметно-мовне інтегроване навчання) полягає в тому, що учні опановують профільний матеріал, наприклад, з біології чи інформатики, використовуючи дві мови. Це не означає, що весь урок вестиметься виключно англійською. Вчитель балансуватиме між українською та англійською термінологією, поступово збільшуючи частку іноземної мови відповідно до рівня підготовки класу. Такий метод дозволяє подолати психологічний бар'єр спілкування та вчить дітей мислити двома мовними кодами одночасно.

Які предмети та в яких класах викладатимуть двома мовами?

На першому етапі пілоту, який стартує у вересні 2026 року, зміни торкнуться учнів 5–7 класів базової школи та 10 класів старшої школи. Для кожної вікової категорії МОН визначило оптимальний перелік дисциплін, де інтеграція англійської мови буде найбільш природною та ефективною:

• Інформатика та цифрові технології (5–7, 10 класи): англійська тут є природним середовищем програмування та інтерфейсів, тому цей предмет став абсолютним пріоритетом.
• Природничі науки (біологія, географія, фізика): вивчення цих дисциплін англійською відкриває учням прямий доступ до найсучасніших світових наукових публікацій, відеоматеріалів та віртуальних лабораторій.
• Мистецтво та всесвітня історія (окремі модулі): гуманітарні предмети допоможуть розвинути навички критичного мислення, ведення дискусій та презентації власних думок іноземною мовою.

Важливо зазначити, що участь шкіл у пілотному проєкті є абсолютно добровільною, а формування білінгвальних класів відбувалося виключно за згодою батьків. У закладах освіти, що потрапили до затвердженого МОН списку, також залишаться звичайні класи, де викладання вестиметься за стандартною програмою виключно державною мовою.

Кадрове забезпечення: як готували українських вчителів

Найбільшим викликом під час підготовки реформи була готовність педагогів викладати свої предмети англійською мовою. Протягом 2025–2026 років понад 1200 українських вчителів-предметників пройшли інтенсивні курси підвищення кваліфікації за підтримки Британської Ради в Україні, Посольства США та мовних інституцій країн ЄС. Програма підготовки включала не лише мовну практику, а й освоєння сучасних інтерактивних методик викладання немовних дисциплін.

Для мотивації освітян Міністерство спільно з урядом розробило систему фінансових стимулів. Педагоги, які викладатимуть предмети двома мовами у пілотних білінгвальних класах, отримуватимуть щомісячну надбавку до заробітної плати у розмірі до 25% від посадового окладу. Головною умовою для цього є наявність міжнародного сертифіката, що підтверджує володіння англійською мовою на рівні не нижче B2 (згідно зі шкалою CEFR). Крім того, школи забезпечуються безкоштовними мультимедійними та інтерактивними підручниками нового покоління, створеними у партнерстві з європейськими видавництвами.

Виклики реформи та очікування суспільства

Попри оптимізм та високі очікування, запуск білінгвальної освіти викликає чимало дискусій серед батьків та експертного середовища. Головне занепокоєння батьків стосується можливого зниження якості засвоєння предметного матеріалу через мовний бар'єр. Проте фахівці заспокоюють: програма адаптована таким чином, щоб діти не втрачали розуміння суті предмета. Освітній омбудсмен України вже заявив про створення спеціальної моніторингової групи, яка відстежуватиме успішність учнів у пілотних класах протягом першого семестру, щоб за потреби оперативно коригувати навчальні плани.

Світовий досвід таких країн, як Фінляндія, Естонія та Польща, доводить: білінгвальна освіта не лише не заважає засвоєнню основних знань, а й навпаки — стимулює загальний інтелектуальний розвиток дітей, покращує їхню пам'ять, гнучкість мислення та здатність до концентрації. Для України ж цей крок є глибоко стратегічним. Ми виховуємо абсолютно нове покоління фахівців, які вже зі шкільної лави будуть інтегровані у глобальний світ, готові відбудовувати країну, залучати міжнародні інвестиції та гідно представляти Україну на світовій арені.