Академічна доброчесність 2026: МОН впроваджує єдині правила використання штучного інтелекту в українських школах та вишах

Ера ШІ в освіті: чому старі методи контролю більше не діють?

Станом на серпень 2026 року генеративні моделі штучного інтелекту стали невіддільною частиною повсякденного життя українців. Написання рефератів, есеїв, розв'язання складних математичних задач чи створення програмного коду за допомогою нейромереж тепер займає лічені секунди. Проте зворотним боком цієї доступності стало стрімке знецінення традиційних домашніх завдань. Вчителі та викладачі вишів опинилися в ситуації, коли перевіряти доводиться не реальні знання учнів, а якість сформованих ними запитів (промптів) до ШІ-асистентів.

Ухвалений МОН Регламент базується на передовому досвіді європейських країн та детальних рекомендаціях ЮНЕСКО. Головна філософія документа полягає в тому, що штучний інтелект неможливо і недоцільно забороняти в епоху глобальної цифровізації. Натомість вітчизняна освіта має адаптуватися та трансформувати методи оцінювання так, щоб вони стимулювали розвиток критичного мислення, творчості та аналітичних здібностей, які ШІ поки що не здатний повністю відтворити чи замінити.

Концепція трьох зон: зелена, жовта та червона

Регламент запроваджує чітку та зрозумілу класифікацію використання штучного інтелекту під час виконання будь-яких навчальних завдань. Освітній процес відтепер ділитиметься на три умовні зони:

• Зелена зона (дозволено та заохочується): використання ШІ для пошуку ідей, структурування плану майбутньої роботи, пошуку першоджерел (із обов'язковою подальшою перевіркою фактів), виправлення орфографічних помилок та стилістичного редагування власного тексту. На цьому рівні ШІ виступає в ролі інтелектуального тренажера чи персонального коректора.
• Жовта зона (обмежене використання з обов'язковим декларуванням): використання генеративних інструментів для створення окремих фрагментів тексту, ілюстративного матеріалу, написання базових алгоритмів або перекладу великих обсягів іншомовної інформації. Учень чи студент зобов'язаний зробити спеціальний дисклеймер (примітку) у своїй роботі, де вказати, яка саме модель ШІ була використана, за якими запитами та з якою метою.
• Червона зона (категорично заборонено): повна генерація тексту роботи (есе, курсової, диплома, реферату), автоматичне розв'язання тестів чи практичних задач під час контрольних заходів без особистого інтелектуального внеску автора. Таке використання прирівнюється до плагіату та класифікується як свідоме порушення академічної доброчесності.

Запуск національної платформи «Доброчесність.UA»

Для забезпечення дієвого моніторингу МОН спільно з провідними українськими IT-компаніями запускає державну платформу «Доброчесність.UA». Це надсучасна екосистема, яка інтегрується з електронними журналами, щоденниками та університетськими системами управління навчанням (LMS). Платформа використовує гібридні алгоритми для аналізу учнівських та студентських робіт на предмет використання генеративного ШІ.

На відміну від застарілих детекторів плагіату, які часто дають помилкові результати при аналізі текстів, написаних ШІ, «Доброчесність.UA» оцінює так званий «цифровий та стилістичний слід» автора. Система порівнює поточну роботу учня з його попередніми текстами, аналізуючи індивідуальний стиль, словниковий запас, структуру побудови речень та навіть типові помилки. Якщо система виявить різку зміну стилістики або аномальну швидкість створення великого обсягу тексту, вона маркує роботу як підозрілу та рекомендує викладачеві звернути на це увагу й провести додаткову усну бесіду з автором.

Підготовка педагогів: масштабні тренінги у серпні

Впровадження нових правил потребувало швидкої підготовки самих освітян. Протягом літа 2026 року понад 80 тисяч українських вчителів та викладачів вишів успішно пройшли безкоштовні державні курси підвищення кваліфікації щодо інтеграції ШІ в освітній процес. Педагогів навчали не лише виявляти недоброчесне використання технологій, а й створювати завдання, які ШІ просто не здатний виконати самостійно. Наприклад, завдання на порівняння локальних історичних подій, аналіз власного життєвого досвіду або розробку практичних проєктів для місцевих громад.

Як зміняться вимоги до оцінювання знань?

З вересня 2026 року педагоги отримують детальні методичні рекомендації щодо зміни форматів оцінювання знань. Основний акцент зміщується з оцінки кінцевого продукту (готового тексту чи реферату) на оцінку самого процесу навчання та розуміння матеріалу здобувачами освіти. Рекомендовані формати включають:

• Усний захист письмових робіт: учень чи студент має не просто надіслати файл, а коротко презентувати ключові тези своєї роботи та відповісти на запитання викладача, що демонструє реальне розуміння теми.
• Проєктна діяльність у групах: де оцінюється безпосередньо командна взаємодія, розподіл ролей та практичне вирішення конкретних кейсів у реальному часі в аудиторії.
• Метод «перегорнутого класу»: коли теоретичний матеріал учні опановують вдома (можливо, і з допомогою ШІ-асистентів), а на уроці виконують практичні завдання, дискутують та аналізують складні кейси під керівництвом вчителя.

Етичний кодекс та відповідальність

Кожен навчальний заклад до початку занять має адаптувати власні положення про академічну доброчесність відповідно до нового державного Регламенту. Важливо, що нові правила передбачають не лише покарання, а й активну профілактику. Протягом першого семестру діятиме адаптаційний період, під час якого за виявлені порушення правил ШІ-декларування учнів не каратимуть суворо, а проводитимуть роз'яснювальні бесіди та навчатимуть правильному оформленню посилань на нейромережі.

Надалі ж за систематичне ігнорування правил «червоної зони» передбачені стандартні санкції: від необхідності повторного проходження курсу чи перескладання іспиту до відрахування з університету у разі масштабного фальсифікування дипломних чи кваліфікаційних робіт. Новий регламент — це історичний крок, який ставить Україну в один ряд із передовими цифровими державами світу, де технології слугують розвитку людини, а не замінюють її праці.