Конспект уроку: Українські землі у полум`ї Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.

Початок війни.

В далекому 1939 році 1 вересня розпочалася Друга світова війна. Німеччина, де до влади прийшов Адольф Гітлер, напала на Польщу. Гітлер прагнув спочатку завоювати Європу, а згодом і весь світ.

1939 року 17 вересня керівництво СРСР віддало наказ військовим частинам перейти польський кордон і взяти під контроль Західну Україну - землі, що з 1921 року перебували в складі Польщі. Українці радо зустрічали радянські війська. Прийшли свої - брати-слов’яни. Однак осінь 1939 року принесла на західноукраїнські «землі не лише радість, але й розчарування.

Рис. 1. Селяни голосують за розподіл поміщицької землі. Західна Україна. 1940 р.

Радянська влада запроваджувала нові порядки. Створювала колгоспи, забороняла сповідувати релігію. Серед перетворень було чимало таких, які не викликали спротиву в населення: відновлення роботи українських шкіл, запровадження безкоштовного навчання та медичного обслуговування, відкриття нових підприємств, передача будинків колишніх власників тим, хто потребував житла, тощо. На тлі позитивних перетворень залишалося чимало такого, що населення не сприймало: заборона віросповідання, ліквідація громадських організацій, приватного землеволодіння.

Україна в часи війни

Ніщо не віщувало біди. Радянське керівництво запевняло, що війни не буде, оскільки в 1939 році Гітлер зі Сталіним підписали договір, в якому йшлося про ненапад на цілих 10 років. Досить теплою була мирна остання ніч 22 червня 1941 року. Ще зовсім не встигло зійти ранішнє сонце, як на світанковому небі виникли сотні німецьких літаків. Несли вони смерть на будинки, у котрих люди додивлялися власні останні мирні сни.

Рис. 2. Німецькі танки вступають в українське село. 1941 р.

В перші дні війни радянська армія не змогла вистояти проти наступу німців й почала відступати. 30 червня запеклі бої точилися за 100 200 кілометрів від кордону. Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Ріпне, Ковель. 7 липня починається оборона столиці України міста Києва. Згодом ворог окупував усю територію України. Для всього народу України, як й для усіх інших громадян СРСР, дана війна стала Великою Вітчизняною, тому що усі від малого і до великого піднялися на тяжку боротьбу із ворогом й захист Вітчизни.

В Україні з’явилися нові господарі з новими порядками. Окупанти відправляли на роботи до Німеччини молодь. У німецьке рабство вивезено понад 2 мільйони українських юнаків та дівчат. Потягами перевозили зерно, устаткування заводів, продовольчі товари, витвори мистецтва, музейні цінності.

Рис. 3. Бабин Яр. Осінь 1943 р.

Жорстоких репресій зазнали селяни й городяни, які чинили спротив. Для непокірних створювали концентраційні табори. Потім їх розстрілювали або спалювали в спеціальних печах. Упродовж усього періоду окупації щовівторка й щоп’ятниці у Бабиному Яру. поблизу Києва, розстрілювали людей різних національностей. Серед жертв переважали євреї. За час окупації Бабин Яр забрав життя понад 100 000 чоловік дітей, жінок, літніх людей. Майже 6 мільйонів людей знищили нацисти в роки окупації. З 900 000 жителів Києва и 19-15 році залишилося 186 000. В Україні 10 мільйонів чоловік втратило житло. Війна перетворила на руїни 714 міст та майже 28 000 сіл. Ось далеко не повний перелік наслідків воєнного лихоліття в Україні.

Нескорений народ

Ще із перших днів кривавої війни народ чинив значний опір нацистам. На усій окупованій території виникають все нові партизанські загони, різні підпільні організації, Українська повстанська армія. Ліси стали надійною домівкою в боротьбі проти ворогів. Народні месники нападали на окупантів, пускали під укіс ворожі потяги, визволяли полонених, нищили німецьку техніку. Боротьба українського народу значно сприяла визволенню окупованих земель нацистами. Ворог немав спокою ні на військовому фронті, ні в тилу. День за днем хоробрі народні месники наближали перемогу.

Рис. 4. Переправа радянських військ на правий берег Дніпра на північ від Києва. Жовтень 1943 р.

Успішні наступальні операції радянської армії принесли в 1943-1944 роках звільнення Україні. У листопаді 1943 року Київ зустрічав своїх визволителів. До кінця жовтня 1944 року німців вигнали з України. Вагомий внесок у дану перемогу зробив вільний український народ.

Десятки мільйонів українців воювали на різних фронтах війни. Стільки же віддали власне життя за велику перемогу. Пам’ятаймо наступне, що наша воля завойована великими зусиллями й не менш значними втратами.

8 травня 1945 року Німеччина капітулювала. Офіційне повідомлення про перемогу в Україні, Росії, Білорусі та інших республіках СРСР було оголошене 9 травня. Відтоді 9 травня святкують як День перемоги.

Останній визволений від нацистів в Україні населений пункт – село Лавочне Дрогобицької (сьогодні Львівської) області (8 жовтня 1944 року). Офіційним днем завершення вигнання німецьких військ з території України вважають 14 жовтня 1944 року. Закарпаття було звільнене 28 жовтня 1944 року.

Рис. 5. Кияни на відбудові вулиці Хрещатик. 1944 р.

1. Які зміни відбулися в Західній Україні з приходом радянської влади?

2. Чому український народ розпочав боротьбу проти окупантів?

3. Дізнайтеся, які події відбувалися на території вашого краю в роки Другої світової війни.

4. Чи брав участь хтось з ваших родичів у війні?

5. Чи зазнала ваша родина втрат?

6. Підготуйте розповідь на тему «Наш край у роки війни».