Конспект уроку: Славлю свою Україну, єдність її і героїв її

03.10.2018
5335 переглядів
Славлю свою Україну, єдність її і героїв її!
Предмет: Інше
Клас: 2 клас
Автор: Шутак Л.Г. Вчитель початкових класів Вовчинецької ЗОШ I-II ступенів Вижницького району Чернівецької області
Тема уроку
Славлю свою Україну, єдність її і героїв її
Мета уроку:

Формувати почуття національної свідомості та громадської активності; розширювати світогляд, поглиблювати поняття «Батьківщина»; розвивати пізнавальні інтереси учнів, патріотичні почуття на історичному підґрунті; виховувати гордість за людей, які прославляють і відстоюють неподільність, цілісність, єдність України, любов до рідної землі.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:

Обладнання і матеріали: прапор, синьо-жовті стрічки на рученятах дітей і дорослих, на щічках синьо-жовті сердечка і прапорці; сердечко, на якому будуть запалені свічечки пам’яті Героям України Майдану і АТО

Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
Основна частина уроку

Цільова аудиторія: учні 2-4 класів.

Відео: «Діти України за Єдину Україну!», «Україна. Молитва»

Плакати: «Славлю свою Україну, єдність її і героїв її», «За Україну, за її волю!», «Ми за мир!», «Єднаймо Україну», «Ми проти війни», «Україна єдина. Єдиний народ».

Виставка дитячих малюнків:

«Ми не можемо терпіти,
Щоб пустошилася Україна…».
« Ми - за мир.»
« Моя Україна – найкраща!»

Епіграф: О, як люблю я рідний край,
І в щастя мить, і у негоду …
В. Сосюра

Вчитель. Як не обирають рідну матір, так людина не обирає Батьківщину, але любить її впродовж свого життя. Сьогоднішній захід присвячується найдорожчому, що є в кожного з нас – рідній домівці, рідній землі, неповторній Україні.

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори і поля,
Бо це - Вітчизна наша - Україна!
Світ неосяжний, земля велика.
Кожному сонце в своїй стороні.
Краю мій, доле моя сонцелика,
Ти при мені.

Ведучий 1.
Це – моя Батьківщина, моя рідна земля, моя Вітчизна – і в житті немає палкішого і священнішого почуття, як любов до неї. (О. Толстой).

Учень1: В ряснім вишитті й золотому вінку,
Який блискотить між пшеничними хвилями,

Учень 2: Із сяйвом снігів на вершинах Карпат,
Із величчю гір, що піднялись в Криму,

Учень1: Із озером Світязь, із сивим Дніпром,

Учень 2: З церквами святими, з красою лісів

Учень1: Крокує до нас вона – земля наших пращурів.

Учень 2: А звуть її як?

Учень1: У к р а ї н а!

Входить із хлібом-сіллю дівчина- «Україна».

Дівчина – «Україна»: Доброго дня Вам, люди добрі! Рясно уквітчана, зеленню закосичена, я даю кожному з вас крила і наснагу, глибінь роздумів і силу звершень, бо ж я ваша ненька-Україна. Ім’я моє знають у будь-якому куточку світу. А чи знаєте ви, що з’явилось воно вперше в Іпатіївському літописі в 1187 році? В 16–17 століттях слово «Україна» означало південну окраїну Московської держави. Ох, і важко ж було мені! Хто тільки не топтав мої лани, не плюндрував мої поля.

Не рік, не два, а довгими віками
Підрубували корінь наш під нами,
Дітей моїх хотіли загубити,
Вони ж живі – і вічно будуть жити!

Сини і доньки, випоєні моїми цілющими соками, зрощені неймовірною силою моєю, випещені теплом мого серця, де ж ви рідненькі?

Пісня Олесі Горової «Я маленька українка.»

Дівчина – «Українська мова»: А я – душа всього люду, його цвіт, його зав’язь. Я – українська мова. Відберіть мене у народу і він загине як нація, бо я - скарбниця духовних народних надбань, оберіг українських звичаїв і традицій. Я берегла невгасиме вогнище українського роду у важкі часи, стояла на чатах коло вівтаря національного храму українців і не впускала туди злого духу виродження. Ох, і нелегко ж було! Мене забороняли різними циркулярами, називали мужицькою…

Хотіли вирвати язик, хотіли ноги поламати,
Топтали під шалений крик, в’язнили, кидали за грати,
Зробить калікою з калік мене хотіли…вашу мову!
Та я жива! Як гул століть, як шум віків, як бурі подих!

Входять «Верба» та «Калина», сперечаючись між собою.

«Верба»: Я головна!

«Калина»: Ні, я!

Подумай тільки, як про мене писав Кобзар:
Зацвіла в долині червона калина,
Ніби засміялась дівчина-дитина.

Оспівували мою вроду й Іван Франко, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Ліна Костенко, бо я – це дивний божий дар, я – окраса рідної землі!

«Верба»: А я, сестро, тобі нічим не поступаюся. Згадай-но, як сказала про мене Л.Українка:

Мені здається часом, що верба,
Ота стара, сухенька – то матуся.
Вона мене за зиму прийняла
І порохом м’якеньким устеляла ложе.

А Борис Олійник так говорив про мене: «Рід наш – з кореня верби!»

Україна: Годі сперечатися! Наш народ давно поставив крапку між вашими сварками, сказавши: « Без верби і калини нема України!».


1.Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у світі!
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.

2.Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

3.Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня весела.
Це щира, багата як світ її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова.

4.Її обереги – верба і калина.
Найкраща у світі – моя Україна.
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати!
То як же нам, дітям,її не кохати!

5.Моя Україна – то козацька слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати відкрила.

6.Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі – єдина.

Н. Красоткіна

Ведучий . Є чудовий вислів: «Вітчизна починається з мене…»

І сьогодні розумієш, який глибокий зміст криється в ньому – це відповідальність, самовіддана праця, самопожертва в ім’я тієї землі, що зростила наших дідів, батьків і нас. Від того, які ми, що корисного робимо залежить, якою буде наша держава, наше сьогодення і наше майбутнє.

7.Рости, українська дитино,
На щастя, на радість батькам,
На вірність своїй Україні,
На гордість і честь землякам.

8.Рости, українська дитино,
Під прапором Сонця і Неба.
Люби як життя Україну!
Люби її більше за себе.

9.Ми всі діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ!

10.Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе!

11.Присягаєм край наш рідний
Над усе любити.
Рідний народ шанувати
І для нього жити.

Ведучий. Свою історію життя має кожна людина, її рід, село, місто. Кожен з нас йде своєю стежиною життя, а всі стежини нашого народу об’єднуються в історичний шлях нашої держави.

Чарівна і квітуча наша рідна земля. Омита дощами та слізьми народними, оспівана поетами і возвеличена художниками, музикантами, винахідниками, трудовим народом.

Пісня «Земле, моя земле» сл.. і муз. Н. Май

Земле, моя земле, я горнусь до тебе,
Напуваюсь щедро з твого джерела,
І нема тепліше сонечка у небі,
Де б я не ходила, не була.

П-в:

За одну стежину, що у чистім полі,
І за соловейка у гаю,
За одну калину, що на видноколі,
Я своє сердечко віддаю.

Земле, моя земле, в кришталевих росах,
У волошках синіх поле золоте,
Хай летить по світу пісня стоголоса,
Бо краси такої нема ніде.
П-в:

Земле, моя земле, наймиліша в світі,
Козаками славна отча сторона,
Наче рідна нене, лагідна й привітна,
У моєму серці лиш ти одна.

Ведучий . Наш український народ витримав складні випробування, тяжко жив і боровся за свободу та незалежність. Він був завжди на своїй землі, наші пращури заселяли територію, на якій ми тепер живемо. Історія нашого народу героїчна, але сьогодні на її території зазіхнув ворог. Україна переживає непрості часи, щоб не стояти на колінах, щоб зберегти своє «Я», щоб зберегти цілісність території, щоб увійти в сучасність, як одній з рівних держав Європи їй потрібно боротися за мир, незалежність і цілісність.

Ведучий . Для нашого народу соборність – надзвичайно важлива і символічна, адже об’єднання українських земель – це заповітна мрія нашого народу з давніх часів. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі. Ще наші пращури боролися за об’єднання, а сьогодні нависла загроза нашій єдності території.

Ведучий. Ще за часів князювання Володимира Святославовича, який об’єднав розпорошені землі в єдину давньоруську державу – Київську Русь. З цього часу Київська Русь досягла розквіту і була визнана серед інших держав. Його син Ярослав Мудрий заповідав наступним поколінням.

Україна
Пам’ятайте
мою заповідь одну:
не сваріться, живіть у згоді:
тільки мир збере усе,
а незгода, наче вітер,
все по полю рознесе.

Як не будете всі разом
йти до спільної мети,
ви, державу зруйнувавши,
подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
що придбали вам батьки,
і тинятиметесь всюди, 
як вигнанці й жебраки.

О. Олесь

Ведучий . Багата українська земля славними іменами. Це не тільки прадавні першокнязі й славні козацькі гетьмани, кошові та полковники, які стали історичними та культурними символами країни. А це і ті люди, які живуть поруч із нами. Робітники і селяни, поети і вчителі, спортсмени й лікарі, винахідники і раціоналізатори. Люди різних професій, усіх міст і сіл України, які вийшли на Майдан боронити свою честь і гідність. Це патріоти, які загинули під час мирної демонстрації не скорилися: ввійшли в історію, як Небесна сотня.

Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері, горнусь,
За тебе, рідна і єдина,
Щодня я Богові молюсь.

Щоби послав щасливу долю
Тобі – народу моєму,
Щоб освятив жадану волю,
Що дарував тепер йому.

Горнусь до тебе, Україно,
Щоб нас ніхто не роз’єднав.
Підставлю плечі, щоб калину
У лузі вітер не зламав.

Ведучий. В мирне життя нашої держави увірвалась підступна війна, вороги зазіхнули на цілісність нашої Батьківщини. І тепер на сході нашої Вітчизни проливається кров найкращих синів. Вони стали на захист землі нашої, на захист миру в Україні. Вони не жаліють себе заради своєї родини, заради кожного з нас. Нескорені герої нашої славної України вже навічно ввійшли в книгу пам’яті Батьківщини.

Ведучий. Сьогодні з болем в серці звучать рядки Олеся Гончара, який з 14 років став сиротою і у тривожні роки Великої Вітчизняної війни студентом став на захист рідної землі, як і сьогодні чоловіки і молоді юнаки стоять на захисті і виборють світле, мирне небо для нас з вами.

Вчитель. Сьогодні на захист нашої України стали чоловіки, юнаки, жінки і дівчата. Пишайся ними! Вони оберігають нашу незалежність.

Хай буде Україна
Багата та сильна,
Та щоб горя не знала вона,
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вiльна,
Україно моя чарiвна!..

Нам сам Бог помагає
Й землю благословляє,
В боротьбi за життя нас веде
За свою Батькiвщину,
Бо немає країни
Краще нашої бiльше нiде!..

Вчитель. Серця патріотів перестали битися, захищаючи мир і цілісність нашої Вітчизни! Але вони увійдуть в історію України, залишаться в пам’яті поколінь.

Пісня «Моя Україна» сл.. і муз. Н. Май

Дорогою світла, дорогою волі,
Ми будемо, браття, долати терни,
Не треба, Вкраїно, журитись ніколи,
Бо є в тебе доньки і вірні сини.

П-в.

Моя Україна, пісня солов’їна,
Моя Україна, ріки і поля,
Моя Україна, червона калина,
Моя Україна, рідная земля.

На Схід і на Захід нам досить ділитись,
Візьмемось за руки усі, як один,
Щоб сонце світило, сміялися діти,
Ми рідную землю підіймем з колін.

П-в.

Ведучий 3. Більше ста років тому поет В. Самійленко, що похований в Боярці у вірші «Україні» виголосив: «… і знай, що в час страшний. Твій син тобі не пожаліє крові». Боже, які сучасні слова!

Ведучий 4. А ще Володимир Самійленко сказав:
«Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо».

В. Самійленко

Презентація «Герої – не вмирають!»

Вчитель. Вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Зупинюся на дорозі, озирнусь навколо,
Побачу рідний дім у злагоді і мирі,
Розправлю плечі, наберу повітря,
Та вільно крикну: «Слава Україні!»

Всі: «Героям Слава!»

Вчитель. Хочеться від щирого серця помолитися за нашу Україну, за мир та єдність її. Помолімося ж за неї!

Відеоролик «Україна. Молитва».

ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ НАС Муз. та сл. Тараса Петриненка

Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Нам свою всемилість покажи
Правдою повсюди й повсякчас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Помилуй Господи,
Помилуй Господи,
Господи помилуй нас.
В наших грудях кулі і ножі,
Нас розп’ято й знищено не раз,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
І з колін піднятись поможи
І благослови у добрий час
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Помилуй Господи,
Помилуй Господи,
Господи помилуй нас.
Помилуй Господи,
Помилуй Господи,
Господи помилуй нас.
Наші душі нидіють в іржі,
Але промінь віри не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Грішні діти – діти не чужі,
Отче наш, почуй їх щирий глас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Помилуй Господи,
Помилуй Господи,
Господи помилуй нас.
Помилуй Господи,
Помилуй Господи,
Господи помилуй нас.
Амінь

Вчитель. На закінчення нашого заходу запалимо свічечки і викладемо у вигляді сердечка, тим про кого кожен патріот України з гордістю промовить: «Герої не вмирають!»

Дівчина – «Україна»: Ось і зібралась вся рідня!І ви всі (показує на глядачів ) також мої діти. Ви – моє майбутнє! Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру свою! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас! Бережіть волю та незалежність нашу, поважайте свій народ! Шануйте себе і свою гідність!

Флешмоб «Ми – за мир!»

Скачати повну версію уроку

Закріплення знань і вмінь
Підведення підсумків
Надання домашнього завдання

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

Інші конспекти уроків з інших предметів 2 клас

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.