Конспект уроку: Родинно-побутові пісні "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду". Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка. ТЛ: Погли

27.05.2018
32 переглядів
Тема уроку
Родинно-побутові пісні "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду". Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка. ТЛ: Погли
Мета уроку:

Навальна мета: проаналізувати тексти та мелодії пісень "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду", визначити їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Поглибити поняття про поетику народної пісні, показати її особливості,

Виховна мета: виховувати високі естетичні смаки, любов до українських пісень.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:

Обладнання: виставка видань родинно-побутових пісень; відео- та фонозаписи виконання пісень про кохання; репродукції картин українських художників, таблиця "Основні особливості народних пісень".

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво: І. Соколов "З базару", М. Пимоненко, "Суперниці", "Святочне ворожіння", С. Васильківський "А що мати скажуть"; музичне мистецтво: музика М. Лисенка до українських народних пісень.

Хід уроку
Організаційний момент

Мобілізація уваги учнів

Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Коли для світу українська пісня являється дивиною мистецтва, то для нас вона не лише  естетична категорія, а і  хліб й  пам'ять, джерело життя, основа національної свідомості.

Д. Павличко

Прослуховування вірша Ярослава Чорногуза "Українській народній пісні".

Ця неба ясна, неосяжна синь,
Мов пісні народу мого широчінь...
і глибшого в світі нема океану,
Ніж пісні народної справжня глибінь.
Це та незамулена, чиста криниця,
З якої нам пити і не напиться,
Під звуки бандури кобзарський спів лине,
Мов з нами говорить душа України.
 

Основна частина уроку

Розповідь вчителя

— По свідченням  зарубіжних учених , українська пісня — одна із  найбагатіших  як за кількістю знаних творців, так й  за поетичною й  музичною досконалістю. знаний  український учений Г. Нудьга у  монографії "Українська пісня у  світі" (1989 р.) зібрав й  сумлінно проаналізував те, як сприймали й  вчили українські пісні у  різних державах  світу.

За його даними, зараз уже  зібрано біля  20  тисяч українських пісень із  мелодіями; що ж до текстів, то їх сотні тисяч. науковець  зауважив : "Якщо виділяти  внесок українського народу у  всесвітню  культуру, то пісня і  дума — найбільш помітні  дари, принесені нами в  загальнолюдську духовну скарбницю ".

Робота в групах

Учні об'єднуються в групи та аналізують одну з пісень ("Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі, шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду"), визначаючи їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи.

Матеріали для вичтеля

Учні організовуються у  групи й  розглядають  одну із  пісень ("Сонце низенько, вечір близенько", у  кінці греблі, шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду"), встановлюючи  їх  мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, наприклад образи-символи.

Народна пісня у  кінці греблі шумлять верби... " зображає  ліричну картину, як дівчина молода  покохала  козаченька, а той "поїхав за Десну" втілювати  власний  військовий обов'язок. Служба в  козака нелегка , дуже небезпечна  — не повернувся козак, як давав обіцянку , а дівчина тужить , плаче, переживає, їй усяке "діло не мило". Дівчина роботяща , моторна — й  верби посадила, щоб  греблю закріпити, і  вирощує огірочки, а доля неприхильно поставилася — не прислала того, хто серцю милий. Пісня мелодійна, емоційна, із  повтореннями  і окличними реченнями, із  паралельним відтворенням картин природи і явищ життя людини.

Родинно-побутова пісня "За городом качки пливуть " побудована на протиставленні і діалозі хлопця  і  дівчини. Народна мораль стверджує  думку про те, що пару для себе  потрібно  обирати із  кохання , а не за багатство, статки. хоча  кожна мати бажає для сина "королівни", а для себе  багатої невістки, син дослухається  до власного  серця й  сватає доньку бідної вдови, оскільки "нащо мені на подвір'ї воли і корови, як не буде у  моїй хаті любої розмови!" Пісня трошки  задирлива, із  вживанням  прийому паралелізму ("качки пливуть — вбогі заміж ідуть, каченята крячуть — багаті плачуть").

Пісня "Світи, світи місяченьку..." зображає  класичний "любовний трикутник" — дівчина кохає хлопця , а той віднаходить  для себе іншу. Дівчина згадує  про їх  щирі раніше взаємини, про те, що і  сухі дуби цвіли", а потому  й  "зелені пов'яли", як закохані розлучились. Вона згодна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, й картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужій біді власного щастя не побудуєш . Діалоги, повтори, поетичний паралелізм й інші прийоми виразності роблять твір художньо досконалим .

Жартівлива пісня "Лугом іду, коня веду " побудована в  формі діалогу дівчини, до котрої  козак залицявся, і вередливого козака. Козак не проти свататися, однак  бажає  більш багатої  дівчини, не звертаючи уваги  на те, що сам "ледачий". допоки  перебирав, молода  дівчина вийшла заміж, а козак постарів неодруженим.

В пісні ужитий  прийом паралелізму, казкові примовки, колоритні порівняння, котрі розкривають ключову думку твору — обирають пару не для збагачення кишені, а для збагачення душі, для розради серця, а хто перебирає, зостається  ні із  чим).

Виступи представників груп

Виконання творчого завдання

— Розгляньте репродукції картин із  базару" І. Соколова, "Суперниці" і "Святочне ворожіння" М. Пимоненка, "А що мати скажуть" С. Васильківського і визначіть, до котрих саме із аналізованих пісень вони здатні слугувати ілюстраціями.

Проблемен питання для учнів

— Як ви гадаєте , що відіграє в  пісні більш важливу  значення  — слова або  мелодія? Аргументуйте власну  відповідь.

Розповідь вчителя

Основні особливості народних пісень:

  1. вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
  2. стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
  3. висока поетичність мови;
  4. відповідність мелодії словесному тексту;
  5. віршова форма;
  6. наявність неримованих рядків;
  7. виконання співом;
  8. одночасне виникнення слів і мелодії;
  9. усне поширення та зберігання;
  10. варіантність тексту та мелодії;
  11. малий обсяг. 

(За О. Бандурою та Г. Бандурою).

Мабуть, досить рідко можна віднайти  людину, котра  б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так приваблює  слухачів?

Насамперед, власною  винятковою  поетичною мовою й  лаконічною , влучною, образною.

Наприклад:

Із-за гори, із-за кручі
Буйне військо виступає.

Після прочитання оцих  коротких рядків в  нашій уяві виникає  крута гора, із-за котрої виступає величезне військо, блискотить зброя, чується іржання коней й стукіт копит.

Поетичність пісень досягається задопомогою  таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто у  піснях окремі вислови повторюються. досить часто  окремі рядки співаються два рази.

Такі повтори допомагають більш ясніше  висловити визначальну  думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою й  стрункою.

Неповторна красота  пісні в  єднанні  слова й  мелодії.

Сама мова пісні віршована, ритмічна, а саме тому  надзвичайно  милозвучна. оця  милозвучність посилюється ще і  мелодією.

Якщо мелодія — крила пісні, то для їх  злету необхідна  ідейно-емоційна наснаженість слова.

Отже, подібні  ознаки  пісні, як лаконізм, стабільність розміру, ритмічність, застосування  всіляких художніх засобів, що створюють високу поетичність мови, мелодійність і відповідність мелодії суті  пісні, широкий діапазон відображуваних настроїв, щирість почуттів — усе  це-забезпечило народним пісням неминучий  успіх.

Народна пісня живе віками  й  буде існувати  у  народі, надихаючи навіть професійних постатей  мистецтва на творчість).

Пізнавальне завдання для учнів

— Як зветься  наука, що вчить  народні пісні? яка у вас є інформація  про збирачів й  видавців української пісенної спадщини?

Матеріали для учителя

Однією із  найперших  збірок української народної творчості була збірка, видана у  1819 році в  Петербурзі М.А. Цертелєвим (Церетелі), — "Опыт собрания старинных малороссийских песней".

Пізніше, в  1827 році, у  Москві знаний  вчений Михайло Максимович видав збірник "Малороссийские песни", яким, власне, й  розпочалася  українська фольклористика як наука.

В збірнику було дано  біля  сто тридцять  суспільно-побутових і історичних пісенних текстів. пізніше  М. Максимович видав ще  2  збірники — "Украинские народные песни" (1834), де опубліковує  твори за циклами — пісні "військові", "бурлацькі", "чумацькі" і інші, і "Сборник украинских песен" (1849). доцільно зауважити , що до збірки 1834 року Максимович видав нотний додаток, що  містив мелодії 25 пісень, гармонізований знаним  російським композитором О. Аляб'євим. Протягом всього  власного  свідомого життя займався збиранням і обробкою народних пісень М у . Лисенко.

Цікавість до народної музики з'являється  в  М. Лисенка ще у  дитинстві. згодом, в  гімназії і університеті, він глибшає . Лисенко пише  фольклор, вчить  його, науково підходячи до народної мелодії й  слів, бажає точно зафіксувати інтонаційну будову, ритм й музичну форму.

Він заслужено  уважається  одним із  найбільш визначніших  музичних вчених-фольклористів дожовтневого часу.

Фольклорні приклади  М. Лисенко згрупував за жанрами і  видавав окремими випусками. Вийшли в  світ 7  випусків, по сорок пісень в  кожному, для голосу із  супроводом фортепіано (роки виходу — 1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1885, 1911), 30  хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898 - 2  випуски, 1908 - 2  випуски, 1909 — 2  випуски, кінцевий  випуск лишився  у  рукопису). окрім  того, було надруковано 5  випусків обрядових пісень 2  збірники "Веснянок", "Купальська справа", "Колядки й  щедрівки", "Весілля", 1896—1903рр., збірка танків й  веснянок "Молодощі", 1876 р.) й  "Збірник народних українських пісень у  хоровому розкладі, пристосованих для школярів  молодшого й  підстаршого середнього віку у  школах народних", 1908 р.). у  цілому Лисенкові фольклорні збірники усього  понад шісьтсот  зразків) охоплюють практично  усі  пісенні жанри.

Серед визначних  постатей  культури, фольклористів, письменників й  літературознавців, які збирали і  учили  українські народні пісні, були ще  І. Франко, О. Потебня, Д. Яворницький, О. Дей, І. Гурин, Г. Нудьга й інші.

Та найбільш повним  зводом української історичної пісенності не тільки  для власного  часу, а і  до сьогоднішнього дня , особливо в  плані підбору  матеріалу і його наукового коментування, був приготований М. Драгомановим одночасно  із В. Антоновичем двотомник "Исторические песни малорусского народа" (1874-1875 pp.)

Якщо лишиться  час, можна запропонувати школярам  прослухати фонозаписи родинно-побутових пісень або  заспівати їх самим.

 

Закріплення знань і вмінь
Підведення підсумків
Надання домашнього завдання
  1. Повторіть вивчені напам'ять родинно-побутові пісні.
  2. Дайте письмову відповідь на запитання: "Чим приваблює українська народна пісня сучасну молодь?"

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

ГДЗ з української літератури

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.