Конспект уроку: Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум. Сучасні виконавці: B. та M. Литвини, B.Нечепа, Національна капела бандуристів
ознайомити учнів з кобзарством як одним із найяскравіших явищ української національної культури; розкрити зв'язок народних співців із життям українського народу, розкрити багатство тематики і глибину змісту їхньої творчості, яка утверджувала дух українців, ідеали добра, справедливості, високої моралі у суспільстві; вчити учнів логічно висловлювати свою думку; виховувати патріотичні почуття.
Наочність:
картини – Д.Безпечний "Бандурист", В.М. Васнєцов "Боян", M.Дерегус "Народження пісні", В.Касіян "Перебендя", М. Самокиш "Сліпий кобзар з поводирем", Л.Жемчужніков "Кобзар на шляху";
фото: пам'ятник Бояну на Замковій горі в м. Новгород-Сіверському, пам’ятник О.Вересаю в с. Сокирцях Чернігівської області, кобзар В.Жданов з Алтайського краю, кобзар Ярослав Джусь – випускник Стрітівської кобзарської школи, Гнат Хоткевич;
відеоматеріали: фрагмент із фільму "Назар Стодоля" (1936р.) , фрагмент виступу лірника М.Й. Хая в музеї ім. І.Гончара;
аудіоматеріали: пісня "Про правду та неправду" у виконанні кобзаря Г. Ткаченка, історична пісня "Гомін,гомін по діброві" та дума "Маруся Богуславка" у виконанні кобзаря М.Коваля, дума "Ой, нема, нема ні вітру, ні хвилі" у виконанні української державної капели бандуристів, козацький марш, пісня "Взяв би я бандуру" у виконанні соліста С.Ярошенка Кубанського козачого хору, пісня "На Чорнобиль журавлі летіли» на слова Д.Павличка у виконанні кобзаря В.Нечепи, «Молитва за Україну» на слова O.Кониського, гра на бандурі кобзаря Я. Ждуся;
ілюстрації: М.Дерегус «Маруся-Богуславка», В. Касіян до творів «Гайдамаки» та «Гамалія» Т.Г. Шевченка.
І. Вступне слово учителя (Звучать переливи кобзи.)
Прислухаймося до звуків прадавньої кобзи… У них й гудіння вітру у дикому степу, й ніжний шепіт трав…
Прислухаймося: то кобза доносить нам звуки кривавої битви та брязкіт шабель, то кобза плаче разом з козаками-невольниками в далекій бусурманській Туреччині, то не що інше, як клич українських славних козаків-запорожців в переможній битві…
- Який інструмент звучить?
- Хто грає на ньому?
(Учні розглядають фото кобзи, ліри, бандури.)
Словникова робота
Кобза – старовинний струно - щипковий інструмент, який існував уже в Київський Русі. Про це свідчить зображення музикантів на старовинних фресках Софійського собору у Києві. В 80-х роках XVI століття. На Україні з'явився більш удосконалений інструмент – бандура, що поступово витіснила кобзу з ужитку.
Кобзар – це український народний співець, який супроводить власний спів на кобзі чи бандурі. Виконавців народних дум, пісень називали і кобзарями, і бандуристами, і лірниками відповідно до того, саме у супроводі котрих музичних інструментів звучали ці твори.
(Учні розглядають карту України, читають прізвища кобзарів, розглядають їх портрети, слухають вислови діячів культури щодо українського кобзарства, про пісні і думи українського народу.)
«Пісня й дума становлять… народну святиню, краще добро українського народу, у них горить любов до батьківщини, виблискує слава минулих подвигів…» M. Добролюбов «Українська пісня – це історія українського народу трудівника, народу-воїна, народу, який цілі віки втрачав власну силу, власну кров, власне життя…»
O. Довженко
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар