Конспект уроку: Я люблю свою країну

Звучить пісня «Перший раз в  перший клас» («Пісня першокласника» Слова і музика: Наталія Май.)

- Дозвольте привітати усіх  нас із  початком навчального року! Діти, бажаю вам в  цьому навчальному році зустріти добрих й  надійних друзів і навчитися здобувати знання. Батькам і рідним бажаю здоров’я, а ще  невичерпної енергії, терпіння, розуміння, мудрості.

- Діти, я ваша 1-ша  учителька. Я вас ніколи не бачила, однак , скажу чесно, надзвичайно  – надзвичайно  чекала. Довго думала, уявляла, котрі  прийдуть до мене в  перший клас діти? Й  от сьогодні дивлюся на вас й  радію, що до мене прийшли ввічливі, розумні, кмітливі дівчатка й  хлопчики. Звуть мене Олена Леонтіївна. А от як звуть вас, я допоки  що не знаю. В  кожного з  нас в  грудях є серце. В  мене воно трішечки більше, в  вас – трішечки менше. Прикладіть долоньку до грудей ось так (показую) й  послухайте як воно б’ється. – Чуєте? Воно починає сильніше битися тоді, коли ми відчуваємо тривогу або ж  радість. Зараз я чую як одне із  них кличе мене до себе: бажає  познайомитись. Ось сюди мене кличе сердечко. –Тебе звуть Марійка? ( Дівчинка киває голівкою.) Знайомтесь, діти. Це – Марійка. А чиє ж це сердечко так сильно б’ється? Тебе зовуть Максим? (Хлопчик киває головою.) Знайомтесь, діти. Це – Максим.

- Марійко, Максим, запрошуйте усіх  дітей в  коло знайомств. У  руках в  мене сердечко. Я називаю власне  ім’я й  передаю сердечко учню, що стоїть поряд, той зве власне  ім’я й  передає далі…

- Запам’ятайте, хто буде в  нашій шкільній сім’ї.

Кожна людина має власну  сім’ю й  власну  родину. Це її крихітна  батьківщина. Якщо скласти усі ці маленькі батьківщини, то вийде одна немала  батьківщина – родина. Наш дім, наша школа, наше чудове селище, вулиця до школи – то наша батьківщина.

Давайте подумаємо  водночас над тим, від котрого  слова утворилося слово «батьківщина»?

(Говорять діти.)

- Так, батьківщина – місце, де живуть наші батьки. 

Бесіда:

- Як називається місце, де живемо усі ми ? ( Україна ).

Робота біля дошки:

На дошці малюнок української житла. Поряд магнітна абетка. Викладаємо слово Україна

(Викладає дитина котра  уміє читати ).

Вправа "Закінчіть речення"

Мова наша – українська. А ми – українці.

Кожна держава має свої державні символи. Слово надається шкільному бібліотекарю. Вона загадує загадки про державні символи.

Загадки

Знак держави головний – 

Всяк його зобов'язаний знати.

Воля, слава, сила у  нім – 

То ж попробуй відгадати. ( Герб )

Коли звучить він – усі  встають,

До серця руку прикладають,

й  вголос, і  подумки співають,

й  Україну прославляють. ( Гімн )

Синє небо, жовте жито – 

Цю святиню знають діти. ( Прапор )

Є подібні  символи, предмети, речі, котрі  народ застосувує  із  давніх давен. Вони надбали певної сили, певної святості.

Доповнюємо малюнок української житла  малюнками верби, кущиком калини, мальвами, чорнобривцями. Дах – лелекою, кущик калини – малюнком соловейка.

Фізкультхвилинка

Діти, зараз я роздам вам малюнки янголят. На уроці ви почнете їх розфарбовувати й  заберете додому. Це будуть ваші обереги.

Вашим батькам роздам «сердечка». На нах вони напишуть вам власні  побажання. Ми розмістимо їх на спеціальному стенді. (Змінні тематичні осередки.) Цілий рік вони будуть оберігати, підтримувати нас.

Усі говоримо подібні  слова:

Ми усі  – одна сім’я, єдина ми родина, в  кожнім нашім «я» - частинка України.

Ми усі  – одна сім’я, єдина ми родина. 

Мільйони різноманітних  «я», а одночасно  – Україна.

-Бажаємо вам навчитися здобувати знання, здоров’я вам і вашим родинам й  цікавих зустрічей.