Печать

44. Конспект уроку: Різноманітність земноводних. Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних

Тема: Різноманітність земноводних. Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.

Конспект відкритого уроку

Мета: розкрити різноманітність земноводних, пов’язану з пристосуванням їх до існування в різних середовищах, показати значення земноводних у природі та житті людини та необхідність охорони їх; розвивати вміння визначати основних представників та проводити їх класифікацію; виховувати бережливе ставлення до живої природи свого краю.

Обладнання: підручник з біології для 8-го класу, робочі зошити, схеми та таблиці.

Методи: Бесіда, розповідь учителя, пояснювально-ілюстративний, робота з підручником, практична робота.

Структура уроку:

І. Організаційний момент – 1 хв.

ІІ. Оголошення теми і мети – 1 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань – 7 хв.

ІV. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності – 2 хв.

V. Вивчення нового матеріалу – 24 хв.

VI. Закріплення і підведення підсумків – 9 хв.

VII. Домашнє завдання – 1 хв.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Оголошення теми і мети.

Темою нашого сьогоднішнього уроку є різноманітність земноводних, роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини та охорона.

Метою уроку є вивчити різноманітність земноводних, визначити їх роль в екосистемах та значення для людини, визначити основні заходи, щодо охорони цих тварин.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1. Чому земноводних називають ще амфібіями?

2. За якими ознаками тварин відносять до цього класу?

3. Які особливості будови жаби пов’язані із життям у воді? Які на суші?

4. Які відмінності у будові скелета земноводних і риб?

5. Як змінюється кровоносна система жаби в процесі її  розвитку з пуголовка до дорослої особини?

6. Де відбувається розмноження земноводних?

7. Навіщо жабам резонатори і чи всі особини їх мають?

8. Як змінюються процеси життєдіяльності жаби протягом року?

ІV. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Розповідь вчителя

Клас Земноводні об'єднує три ряди, представники яких відрізняються одне від одного тим, є в них ноги або хвіст чи немає: ряд Хвостаті, ряд Безхвості і ряд Безногі. Познайомимося з деякими представниками цих рядів і  з'ясуємо, де вони мешкають, які особливості способу життя для них характерні.

V. Вивчення нового матеріалу.

Пояснювально ілюстративний метод

Ряд Хвостаті амфібії

У його представників, на відміну від інших амфібій, є хвіст. Довжина ж передніх і задніх кінцівок у них майже однакова. За допомогою хвоста ці амфібії плавають у воді.

Красиве, яскраво забарвлене земноводне (чорне з жовтими пляма¬ми) — це плямиста саламандра, що мешкає в нашій країні в Карпатах. Залози, які розташовані в шкірі саламандри, виділяють отруйну речовину, що захищає амфібію від во¬рогів. Саламандра є нічною твариною, удень переховується в моховитій підстилці лісу, під каменями, а полює вночі. Запліднення в більшості саламандр, як і в тритонів, внутрішнє. Самки народжують личинок, які майже повністю сформувалися. Часто більші личинки, перебуваючи ще в череві матері, поїдають своїх дрібніших співбратів. Не гидують пожи¬ранням родичів і маленькі саламандри, що перший час мешкають у во¬доймі. Дорослі саламандри живуть на суходолі.

Плямиста саламандра — невелика тварина, довжина її тіла не пере-вищує ЗО см. Та серед саламандр є і «велетень». Це гігантська саламан-дра, довжина якої сягає 1,5 м. її батьківщина — Китай і Японія.

Живуть в Україні і тритони, зокрема гребінчастий і звичайний. У шлюбний період звичайний тритон набуває яскравого забарвлення: гребінь на його плямистому тілі виблискує червоно-блакитним перла¬мутром. Коли період розмноження закінчується, самці тритонів знову стають непримітними, втрачаючи свої привабливі шлюбні барви. Вони покидають водойми і ведуть наземний, характерний для нічних мислив¬ців спосіб життя. Зимують тритони на суходолі, у купах опалого листя, залізаючи в дупла дерев, під пні.

У Карпатах мешкають карпатський та альпійський тритони, у Кри¬му — тритон Кареліна.

Ряд Безхвості амфібії

За чисельністю видів є найбіль¬шим серед усіх рядів хребетних тварин. Безхвості, на відміну від інших земноводних, не тільки ходять і повзають, але й стрибають. Безхвостих у декілька разів більше, ніж усіх інших видів земноводних. Вони розсе¬лилися на всіх континентах, окрім Антарктиди. В Україні мешкає 13 ви¬дів безхвостих. Серед них — жаби, ропухи, кумки, квакша.

Ропухи

Краще за інших пристосовані до життя на суходолі. Шкіра в них більш груба і вкрита горбиками, що у хвилину небезпеки виділя¬ють слиз. Людині цей слиз ніякої шкоди не завдасть, отруйним він є для дрібних тварин. Пересуваються ропухи невеличкими кроками або ко¬роткими невисокими стрибками. Плавці вони невправні, тому до води спускаються лише для ікрометання. У березні-квітні самець ропухи сі¬рої заспівує свою «мелодійну» шлюбну пісню і виконує її і вдень, і вно¬чі. Ікру самка відкладає в обіймах самця, намотуючи її на рослини у ви¬гляді слизистих шнурів.

У посушливе літо ропухи можуть вижити без води. Вони витриму¬ють втрату вологи, що становить приблизно половину їх маси. Утім, це їм аж ніяк не шкодить. В умовах засухи на тілі жаби утворюється вологонепроникна кірка, і це захищає її від повного висихання. Живляться жаби черв'яками, слимаками, жуками, гусеницями, мухами, комарами, дуже люблять сонечок. За здобиччю вони виповзають із укриттів після заходу сонця і, полюючи, блискавично вистрілюють у жертву язиком. Довжина язика жаби така, що вона легко вражає ціль за кілька сантиме¬трів від рота.

Квакші 

Гарненькі створіння з гучним голосом. Вони зазвичай жи¬вуть на деревах, але знайти там квакшу, навіть якщо вона виспівує, не¬просто. Ці амфібії мають маскуюче забарвлення, і це робить їх непри¬мітними в кроні дерев. Квакша полює вночі, розмножуватися спускається у воду, а інколи ходить до водойм купатися. На кінчиках пальців у квакші розташовані липкі диски — присоски. За їх допомогою вона може рухатися по найгладкіших вертикальних поверхнях і по лис¬тю, їсть вона дуже кумедно, запихаючи їжу до рота передніми кінцівка¬ми — тонкими пальчиками. Квакші зимують на суходолі.

Кумка

Вдивляючись у темну воду озерця або придорожньої канави, можна побачити маленьку жаб'ячу голівку, що висовується з ряски. Це крихіт¬на (до 6 см) кумка, чий «спів» нагадує звук скляного дзвоника. Кумка віддає перевагу забрудненим водоймам, улітку майже весь час прово¬дить у воді, а на зиму виходить на суходіл, ховаючись у льохах і нірках гризунів. Живиться кумка водними комахами, зни¬щуючи величезну кількість личинок комарів. Вона не викидає язик, як інші безхвості амфібії, а хапає їжу щелепами. Слиз, що виділяється залозами шкіри цих жаб, спричиняє сильне подразнення, тому брати в руки їх не слід.

Ряд Безногі амфібії

Його представни¬ки — черв'яга — зовнішністю нагадують великих червів довжиною 30–120 см. Деякі види черв'яг проживають у воді, але більшість живе в ґрунті тропічних лісів. Ці амфібії проривають у ньому ходи в пошуках черв'яків і комах. Кінцівок і хвоста в них немає. Пересуваються безногі, раз по раз вигинаючи довге тіло. Зір у них дуже слабкий, а от органи нюху і дотику розвинені добре.

Більшість черв'яг відкладає яйця у вологий ґрунт. Дбайливі матусі охороняють кладки яєць і личинок, обвиваючись навколо них і зволожуючи кладку виді¬леннями шкірних залоз. Із яєць вилуплюються добре розвинені личин¬ки, які невдовзі перетворюються на дорослу тварину.

Робота з підручником

Прочитавши розділ з параграфу у підручнику на сторінці 196, изначити роль земноводних в екосистемах.

VI. Закріплення і підведення підсумків.

Практична робота: 

Виконати завдання 2 в практичному зошиті на сторінці 92.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф

2. Виконати завдання 2 в підручнику на сторінці 196.